... можливо, формат оповідки буде
трохи іншим... треба спробувати ... поки триває
перевірка з пенсійного... 5 перевіряючих...
... знову Галич. і знову перше доручення - принести
води. містечко ще спить. минулорічні
вододарувателі на подвір'ї не показуються.
шукаємо когось на дворі з водою. знаходимо
тітоньку, яка каже, що води можна набрати в
сусідів. але сусідів не видно, зате видно (і чути)
їх пса. мандруємо провулками далі. нас
направляють до криниці із смачною водою. віримо
на слово. не жаліємо.
... вода в Дністрі дещо вища й каламутніша, ніж це
було влітку. і холодна навіть на вигляд. за
регламентом - перебувати на катамаранах тільки в
рятувальних жилетах, але перспектива
"кильнутись" у воду чомусь зовсім не
посміхається. було сонечко і майже штиль, є хмари
й вітер. і хвилі. а вітер - назустріч.
... хоча сприйняття річки дещо інше. в липні-серпні
це була незвідана стихія, з такою рікою довелось
знайомитись вперше. було щось схоже на трепет,
було очікування незвіданого. і було так само
майже незнайоме товариство. було очікування
відпочинку, зараз - спортивний сплав.
... знову сідаю в Галичі матросом. з цього моменту
практично всі "знову" нівелюються. Холодна
вода відчувається при посадці на катамаран.
через бахіли. відчувається вітер в обличчя. на
воді набагато холодніше, але ми до цього готові. В
русі зігріваємось, неприємний тільки власне
вітер в обличчя. місцями, якщо не гребти,
катамаран зноситься вітром проти течії.
... вечеря. все неймовірно смачне. і апетит
відмінний. пройдено менше, ніж хотілося б. зате
втомились більше, ніж очікували. з приходом
темряви різко холоднішає. але й до цього ми
готові.
... вранці намети й катамарани покриваються інеєм.
З внутрішньої сторони "чохла" намета - лід,
місцями до 1,5-2 міліметри. але спати було не
холодно. трава вкрита інеєм. який не встигає
протриматись до того моменту, щоб на травинках
засяяли-заіскрились міріади сонечок. поки склали
намет, руки заледве не задубіли. але
відігріваються швидко. особливо, коли взяти
тарілку з гарячою кашею.
... вночі вітру було значно менше, ніж вдень, але з
дорослішанням днини зростає й вітер. поступово
входимо в каньйон. вітер починає ура!
зменшуватись. швидкість відчутно зростає.
... зорі. місяць - майже повня. молочно-зоряна ніч.
плескіт води під веслами. тиша навкруг. майже
містично. чомусь завжди хотілось пройтись
неспішно нічним Дністром, без вітру, без хвиль,
спокійною ділянкою без мілин і островів. чомусь
такі бажання зазвичай не зустрічають ентузіазму.
на березі химери дерев без листя. вдень вони -
голі руки на голих схилах. вночі - нерухомі
привиди у місячному світлі.
... ще більше хочеться пройти який-небудь поріг
під місячним світлосяйвом, з місячною доріжкою
на воді. неодмінно влітку. і неодмінно на березі
повинна рости рясна плакуча верба...
... в якийсь момент ти хочеш зробити "повний
табань". в момент, коли проходиш під мостом. в
момент, коли через міст проїжджає потяг. в момент,
коли потяг пригальмовує. в момент, коли тебе
вітає (руками і гудком) машиніст. але, мабуть,
"повний табань" зараз робити не можна, та й
прерогатива капітана віддавати команди... але і
міст, і потяг, і машиніст... хоча вийшло й не на 100%
так, як мені цього хотілось...
... власне, тільки заради проходження під мостом
варто було складати підмороженого намета, і
їхати за 300км... хоча однодумців щодо нічного
переходу таки надто мало.
... під час мандрівки знайомишся з купою людей. в
кожного свій характер. свої амбіції. свої вміння.
своя пристосованість до мандрівки. свої
уподобання. свої обов'язки. своє ставлення до
обов'язків. свої захоплення. своє бачення. своє,
своє, своє. і все це "своє" - цікаво
спостерігати. хтось намагається впливати на
тебе, комусь - аби його не зачіпали зайве. хтось
хоче щось розповісти, хтось ховається у свою
мушлю. в якийсь момент хочеться стати невидимим,
інколи...
... товариство було різношерстим. але всім
хотілось пройти. комусь було важко спочатку, але
потім втягувався в ритм, втома минала, і хотів
сплавлятись до Хотина. і не хотілось причалювати
в Заліщиках. гарна погода, каньйон трохи захищає
від вітру, "вгрібаєшся". харчі також є :)
... ця мандрівка повинна бути першою сходинкою.
для когось це - перша водна мандрівка, хтось
відпрацьовував техніку гребка, хтось намагався
уявити Прут чи Черемош. багато повернуться знову,
хтось захоче рухатись далі. всім - привіт!
Дата написання - 11.04.2007, дата створення цієї сторінки - 13.04.2007, дата останнього редагування - 13.04.2007 (C) rrid