Мокра Близниця, або Соло одного дня

    Прийшла осінь... це не тільки "оксамитовий сезон" в Криму чи завантаження рейсового транспорту студентами в п'ятницю та неділю. це сигнал - треба "закривати" і свій "сольний сезон" в Карпатах. Погодні сервери обіцяють погоду без опадів на вихідні, хоча й прохолодну (+4..9), мінлива хмарність - якраз оптимальні умови. Тиждень минає в очікуванні мандрівки в "золоту осінь"...

14.09.2007
17.25 Квиток на останній ряд місць, "Луцьк-Тернопіль". Ще три місця займають самодіяльні туристи з Луцька. Один з них виявився поляком, і, хоча ми з ним не сказали один одному ні слова, в Тернополі він чемно попрощався - "Щасливо"... а з дівчатами виявилось приємно спілкуватись - що ми й робили майже всю дорогу, так що в Тернопіль на цей раз заїхав швидко :) шкода, звісно, що вони надають перевагу більш цивільному відпочинку. вони, до речі, збирались зробити на вихідних те, що я збирався зробити вже давно - їхали в печери в Млинки, заодно й в Кам'янець. і на цей раз Карпати успішно перемогли спокусу вагань напроситись з дівчатами :) що ж, печери мусять зачекати, поки не почнеться дощ-болото-слякоть глибокої осені...
        В Кременці запланована зустріч не відбувається, в Тернополі - відбувається, хоча й приходить інша людина, але яку не менш приємно бачити. Світ - тісний, довелось дівчатам зателефонувати мені буквально за пару хвилин, і ми зустрілись в Тернополі, хоча сподівались зустрітись коли-небудь в Карпатах... і вони вирішили покатати мене на таксі, а я особливо не відмовлявся, мене ж підвезли майже до зал.вокзалу :)
22.15 Поки позавершувались всі зустрічі, час потрохи минув, і майже не довелось чекати потяга. займаю собі місце, чекаю відправлення... довелось підтримувати розмову з сусідкою, від якої довідався багато непотрібної інформації про неї, добирання Коломия-Шепетівка-Хмельницький-Тернопіль в різних комбінаціях :), її дочку, внука. але - вона також їхала в Коломию, тому мені було б важко проспати зранку свою станцію.

15.09.2007
6.55 - Коломия. Купую пляшку кефіру, чекаю дизеля. Купую зворотній квиток на наступний день з Франківська до Луцька.
8.15 - "Коломия-Рахів"
12.0 - Кваси. Сонця не видно, погода дуже різниця від Коломиї (тепліше, звісно, але дуже хмарно), гори з обох сторін вкриті пеленою. Як завжди, спочатку йду до джерела, набираю води (як завжди - ага ж, я вже четвертий раз тут). Від джерела виходжу на шосе, зустрічаю маркер на виході.
12.30 - сходжу з шосе, вирушаю проти течії потічка, який ніби "такий, як мені треба" (орієнтуюсь по лаконічному опису маршруту з Карпати.нет.уа). За декілька хвилин місцеві ввічливо рекомендують не йти вліво на розвилці - стверджують, що далі дороги на Близниці не буде. Не надто охоче, але я повірив, і навіть подякував. Мабуть, я піднімався не зовсім тим маршрутом, який описано в журналі. Але підйом не був складним - майже весь час по дорозі, не дуже розбитій, майже без болота.
Підйом - чим вище, тим вологіше, гори курЯть, не обіцяючи нічого особливо приємного наверху. По дорозі обганяю групу туристів - також ідуть на Близниці...
13.15 - Перший вказівник. г.Близниця - 7км, 4год. 30хв., пол.Драгобрат 11км, 6:00г
13.40 - Розвилка на дорозі, беру вправо. Був дрібненький дощИк, припиняється, прилітає вітер
13.58 - Близниця - 4,5км, 2:00; Драгобрат - 8,5км, 3:30
14.14 - Тростянець - 3км, 1:00. вказівник - за хрестом який стоїть вище кошар. потужне джерело. по ідеї, я - на полонині Браїлка. Багато кошар, біля них нікого - пастухи з худобою вже спустились з літніх пасовищ, вже відбувся фестиваль бринзи... вище кошар потужне джерело з поїлками. Бачу в тумані, як під'їжджають верхи до колиб - туристи катаються. До Драгобрату більше не бачив нікого.
14.53 - пол.Браїлка - 1км, 0:25год.
15.02 - Тур з каменів, за яким можна сховатись від вітру. починається дощ,  з яким не розстанусь аж до дороги на Драгобрат з сідловини перед г.Стіг. туман, хмара, вітер... умови все більше нагадують першу мандрівку на Чорногору. правда, тоді в мене не було дощовика, а зараз є. але тоді не було дощу, а зараз є. і дощ неухильно і не повільно промочує взуття. і це неприємно - постійно просочується холодна вода. щоразу холодна. ноги мокрі й холодні. Але... гори прекрасні в будь-яку погоду! а в наплічнику - намет, каримат, сухий спальник, сухий одяг. а в дощовику вітер так не пронизує. хоча моментами здавалось, що можна оглохнути на ліве вухо - вітер і дощ ледве не паралельно поверхні планети - як барабанний дріб по дощовику. Стає очевидно, що йти на Стіг і далі за такої погоди не захочеться... а жаль...
15.28 - Браїлка 3км; 0:55год.; Тростянець - 6; 2:30
15.57 - Браїлка 4км, 2:20год.; Тростянець - 7; 3:20 Стає очевидно, що орієнтуватись на вказівники немає сенсу. "сенсаційне" відкриття в черговий раз. але це - гори, тут і не варто розраховувати на це. гірше, що маршрути помарковані по-різному - на одних маркери надто часто, на інших - надто рідко. можливо, за хорошої видимості від одного стовчика видно наступного, але зараз в мене були шанси забратись на нечисленні бокові відроги... майже на всіх стовпчиках відсутні вказівники на Близницю, в основному - на Браїлку, Тростянець, або й зовсім немає.
16.19 - Близниця - 1км; 0:25год; Драгобрат - 6км, 2:00. власне, вказівник - на вершині 1872м
16.42 - найвища точка походу. власне, Близниця (Велика) - 1881 м.н.р.м. витягувати чоколяду не хочеться. не хочеться нікому телефонувати. не хочеться й зупинятись тут. хочеться тільки розлягтись на вершині, позагаряти під теплим осіннім сонечком... натомість моментально охолоджуються й мерзнуть руки, поки фотографую геодезичний знак на вершині. піднімався на вершину під кутом до шквального вітру. дощ. і немає затишного місця - справа обрив, зліва - пологіше, але й вітер також зліва. без варіантів планую спуск на Драгобрат і в Ясиня, без ночівлі. руки задубіли, і вже не зважаю на чорниці й голубику - стояти холодно, треба рухатись!
    Третя Близниця (Середня) нічим не запам'яталась... а вже коло 6-ї вечора справа бачу просвіт в хмарах-туманах, і виходжу на дорогу на Драгобрат. так ось яка вона - оаза снігу в травні, оаза найстабільнішого снігового покриву в Українських Карпатах (принаймні, комерц.)... принципово не сідаю на "Урали", які возять породу на дорогу (принаймні, я так зрозумів) та ін. - я ще не втомлений, ноги, хоч і мокрі, але не "стоптані", є час і натхнення, розраховую втрапити на "Рахів-Львів" - часу купа. дощу й шаленого вітру тут немає - як тільки зійшов з перемички. попри дорогу знаходжу зарослі крупної стиглої ожини. їм, поки можу, і поки дозволяє здоровий глузд. Дорога набагато краща, ніж я очікував. До 9-ї вечора розраховую вийти в Ясиня. Ігноруючи всі вантажівки, які пропонували підвезти, наївшись ожин,
21.10 виходжу на шосе в Ясиня. Раніше в мене був улюблений потік - Лазещина, і дорога вздовж нього. Тепер мені сподобався Свидовець, вздовж якого дорога з Драгобрата в Ясиня. ЖалЬко, що темнувато було для фото... а з Драгобрата було видно, як осінь вже торкнулась позолотою дерев... і взагалі феєрія кольору - осінь, ялиці, туман, село, хмари, частково відкриті і повністю захмарені вершини...
... на асфальті - як завжди, дорога рівна, але - тверда. як завжди, година ходи по ньому більше "стоптала" ноги, ніж 7-8 годин ходи в горах. за годину - на станції. чекати більше 4-х годин - відправлення потяга о 2.21. на станції вже є група туристів - повертаються з Горган. але спільної мови не знаходимо. від нічого робити хлопці "не заганяються" - луна у великій пустій кімнаті прикольна, чому б її не випробувати по  повній?! пізніше з'являються місцеві. і свинячать на станції...
На станції маю пару годин на роздуми. в мене зворотній квиток з Франківська до Луцька 16.09 на 21:10. я ж буду в Франківську 16.09 коло 6:30. часу ледве не 15 годин - немає натхнення соватись стільки містом з наплічником. здавати в камеру схову не хочеться - негабаритний, багато кишень, не закривається... варіанти - їхати до Львова? до Франківська, а звідти з'їздити ще куди-небудь? здавати квиток? але з собою немає паспорта, здати може бути проблематично, та й втрачати на цьому не хочеться... між Моршином і Коломиєю вибрав Моршин.

16.09.2007
2.21 - "Рахів-Львів". Займаю полицю, влягаюсь спати, їду до Франківська.
6.30 - Франківськ. свіжим ранковим містом - до музикального фонтану, в центр. кружляю вуличками міста... але спочатку був хот-дог з куркою.
чи то Івано-Франківськ, чи Львів, чи Київ - рано-вранці або пізно ввечері чомусь в очі "кидаються" особи без визначеного місця проживання. Але. улюблене місто знову, в черговий раз, не розчаровує. і знову подобається більше, ніж Львів чи Київ.
Вдень був Моршин, увечері - знову Франківськ. Ще був дизель "Стрий-Івано-Франківськ" з масою студентів. "Спілкувався" очима з дівчиною, яка в цей час активно спілкувалась з двома подружками. очима подякував з приємне спілкування. схоже було на те, що і їй сподобалось :) ...
Музикальний фонтан у Франківську так і не увімкнули - поряд поставили сцену агіт.туру "НУ-НС", зібралась купа народу. але чомусь не скандували "Ю-щен-ко" так, як це було в 2004-му році... а я хотів сфотографувати фонтан з підсвіткою увечері!
світлини (дайджест) ->

Головна сторінка ... а знайти мене можна тут: mailrid@mail.ru
Дата написання - 18.09.2007, дата створення цієї сторінки - 18.09.2007, дата останнього редагування - 29.08.2015 (C) rrid