05.08.2006р. День шостий. Доза відчутного адреналіну - перша :)

    Починаючи з цієї сторінки (станом на 06.09.2006) - видно зменшені фото. Для того, щоб подивитись повнорозмірні, слід клікнути мишкою на малюнку, і в окремому вікні відкриється збільшений малюнок.

    Зранку проснулись на стоянці біля с. Боремляни, в районі Червоного каменю - кажуть, що це найтепліше місце в Тернопільській області, де навіть взимку на схилах цієї гори не затримується сніг. Поряд - ліс, тож з дровами проблем не повинно бути. Але знайти їх і принести виявилось трохи складніше, ніж ми думали. По воду треба ходити до джерела в лісі - 10 хвилин швидким кроком. Але й це було цілком гармонійним для активного відпочинку.

    День почався з руханки для бажаючих. Потім можна було сходити на Червоний камінь - зустріти схід Сонця, подивитись на табір зверху. Схід Сонця ми не побачили - проснулись в молочно-білому (місцями - сірому) густому тумані. Після сніданку бажаючі відправились на екскурсію на водоспади. Похід очолював капітан Слоник. Коли таки добрались до місця впадіння струмка, зупинились на обід (брали з собою) виявилось, що для того, щоб побачити й оцінити всю красу вдодоспаду, треба йти по струмку, по каменях, по водоспаді! Але після декількох годин швидкої ходи нас це вже не зупинило, і за якихось півгодини струмок було подолано. Мені згадувалась моя друга сольна мандрівка в Карпати, тільки тоді я йшов за течією, а не проти течії, і не по воді, а намагався йти по камінцях (глибоко було). І тут я зрозумів, що я - не самотній у цьому світі :) Можу ще додати до виразності картини, що починало сутеніти, і постійно поривався накрапати на нас дощик.
    Наверху ми вийшли майже до старовинної церкви - маленької, але дуже гарної. На жаль, автентичне покриття з гонти на ній замінили на оцинковану сталь. Біля неї ми відпочили, а заодно й поїли свіжого домашнього хліба (хто ризикнув - запивав молоком). Назад повертались вже стежками-дорогами. І на зворотній дорозі таки почався дощ - ми прийшли в мокрий табір, намочені дощем (хто був без дощовика). Вечеря ще не була такою смачною, а сон - таким міцним! Особливо для тих, хто майже всю дорогу (і туди, і назад) пройшов босий.
Ми ще не знали, що наступного дня - екскурсія на водоспади біля с.Скоморохи...

Екскурсія на Червоний камінь. Вигляд табору з вистоти пташиного польоту. Туман ще не зовсім розвіявся

Одна з найбільш екстрімних екскурсій - сьогодні. Для початку треба було перейти вбрід р. Стрипу. На світлині - колесо млина на Стрипі.

Ми йшли ПО струмку, ПО водоспадах, а не збоку. Адреналін!

<- День п'ятий	.:|:.	День сьомий ->
Дата створення цієї сторінки - 06.09.2006, дата останнього редагування - 07.09.2006 (C) rrid