... Затяжні вихідні. День Конституції України. Невизначена погода, але точно не повинно бути спеки. Люди масово відправляються відпочивати. Не встояв перед спокусою і я - запланував сольну мандрівку Чорногорою, яка об'єднала б три попередніх
(Лазещина-Дземброня, Кваси-Лазещина і с.Дземброня-г.Смотрич-с.Дземброня -> Кваси-Дземброня).

27.06.2007
17.25 автобус "Луцьк-Тернопіль".
~21-00 Тернопіль, автостанція. В мене на руках з'являється СД-диск із світлинами з "Черемошу-2007", якому судилось побувати на 3-х (з 5-ти) двотисячниках України, проїхати більше 700км. головне - успішно!
Пішки, не "зрізаючи", маршрутом міського транспорту відправляюсь на зал.вокзал - по-перше, ніби трохи розминка з наплічником за плечима, а по-друге - маю ще трохи часу до відправлення поїзда (квиток був в кишені ще в Луцьку). По дорозі намагаюсь знайти щось, в що можна було б помістити компакт, але... поки тримаю в руках.
Докуповую щось з харчових дрібниць, чекаю на прибуття потяга.
22.15 - "Шепетівка-Івано-Франківськ", квиток до Коломиї. Виявилось комфортніше, ніж очікував (про що не пожалів :). В поїзді - купа народу з наплічниками.

28.06.2007
6.55 - Прибуття в Коломию. Беру квиток до Квасів на дизель "Коломия-Рахів". Ще маю трохи часу. Який-небудь перекус, тинятись містом не хочеться в таку рань (з наплічником).
Незадовго до відправки подають дизель. Починається штурм... купа туристів, трохи місцевих, які їдуть до ближніх (чи не дуже) сіл, і, як завжди, купа торговців. "Картопляних" набагато менше, ніж взимку. Зате везуть огірки, вишні і ще всіляку городину. Цікаво, хто і де все це в них купує...
Але спостерігати "населення" вагона, як завжди, цікаво.
11.51 (час - підслуханий!) - Кваси. Вже знайомим маршрутом - спочатку до джерела, потім - в гори. Дивно, але біля джерела немає людей. Набираю води, і - вгору. Влітку все виглядає досить-таки інакше, ніж взимку чи в перші дні календарної весни. Тримаюсь дороги (стежки), входжу в темп. Погода - супер! Сонце час від часу визирає з-за хмар, трішки вітерецю, головне - не жарко!
Темп руху - виходячи з кількості учасників в групі (цебто - я сам), з того, що попереду - 4 вихідних, а запланований час перебування на маршруті - 2 дні. Тому особливо не поспішаю, але й розслаблятись не хочеться. Здоровий глузд підказує, що далі Говерли в перший день я далеко не зможу зайти, та й чи є сенс обов'язково підніматись на Говерлу вже сьогодні? Зважаючи на те, що швидкість руху групи зазвичай визначається швидкістю найслабшого учасника, обігнав три групи (з них в одній - було двоє учасників /старша жіночка колопенсійного віку, яка намагалась застачити очевидно внука йти під гору, без спорядження/, ще одна група - очевидно, місцеві неповнолітні громадянки, які шукали гриби) і ще одній групі не дав обігнати себе. Ці останні йшли за мною аж до Попа-Івана, і на г.Чорна гора вийшли таки раніше за мене, але це мене якось не дуже засмутило.
13.37 підійшов до місця, де взимку зробили перший перекус
14.03 полонина; табличка вказує 1238 м.н.р.м.
15.26 місце я назвав "Тещин язик". До Петроса - 5км, 2 год., пол.Рогнеска - 1 км, 0:25 год.
15.41 перемичка, 1586 м.н.р.м., Петрос - 4км, 1:35, пол.Шешул - 1км, 0:25
16.25 черговий вказівник Петрос - 2 км, 0:45; Кваси - 12 км, 5:15; Рогнеска 2,5км, 1год.
17.50 перша вершина - Петрос! 2020 м.н.р.м. До Говерли - 6км, 4 год., Сідловина - 3 км, 1:15
На Петросі - група туристів з Тернополя. Світ - тісний! особливо - вершини гір :) користуючись нагодою, передав привіт Богдану Рудницькому.
Загалом же на ділянці с.Кваси-г.Петрос зустрілось небагато людей. Потім на маршруті їх було набагато більше. Особливо - "матрасників" біля Чорної гори...
На Петросі чекаю, поки почнуть спускатись тернополяни, намагаюсь спланувати мандрівку далі. Очевидно, що на Говерлу немає сенсу підніматись в цей же день. Очевидно, що ночувати треба буде двічі - навіщо ж тоді спішити, коли я просто не встигну скинутись з Попа-Івана в село до відправки останнього автобуса. Тому орієнтуюсь зупинитись біля Екопункту "Перемичка" або "Під Говерлою" - залежно від погоди. Поки що погода сприяла - хмарно, але сухо, не "парило".
Сам Петрос, незважаючи на зламані зимовою стихією капличку і хрест, мені, мабуть, подобається найбільше на Чорногірському масиві. Подобається мені це місце, і все! навіть не зважаючи на затяжний підйом від Квасів, і стрімкий урвистий спуск до перемички й Козьмещика. навіть не зважаючи на те, що в січні того ж 2007-го року підморозив трішки ліве вухо й носа... можливо, з-за того, що тут ніколи не бачив таких натовпів людей, як на Говерлі, біля Несамовитого чи побіля повинутої обсерваторії... ну, як би там не було, а місце мені - приємне!
Хоча довго тут не затримуюсь.
18.10 починаю спуск.
18.50 стежки розходяться - наліво - до колиб, направо - на Говерлу.
19.47 Екопункт "Перемичка". вказівник. Сідловина, 1537 м.н.р.м.; Говерла - 2 км, 1:30; Усть-Говерла - 17 км, 4:00; Петрос - 4 км, 1:45
Колибу лісників минаю, ще надцять хвилин піднімаюсь. Вода є, вогнище не потрібне, їжа є. Зупиняюсь біля дороги. Ще видно, якісь сили на підйом залишились, але не знаю місця віразу за Говерлою, де можна було б заночувати...
Вечеряю, виставляю будильник на 5:59, витягаю намета...
Це перша сольна мандрівка, в яку я взяв намета. І не тільки намета. На цей раз в мене були ще й спальник, каримат, змінна одежа, запасні кросівки і наплічник! Всього, разом з їжею, водою і т.д. - 19 кг. Не дуже хотілось це все носити на собі, але я таки був готовим іти на Чорногору за будь-якої літньої погоди. плюс GPS із залитими картами-кілометрівками (одна з яких чомусь не прочиталась). Що ж, почин зроблено.
... але намета на першу ніч так і не ставив. Просто завернувся в нього, і так переночував - дощу ніби не очікувалось, роса, хоча із запізненням, але таки випала.
Не надто далеко відійшов від кемпінгу - час від часу просинався від п'яного "вокалу"...
До речі, наздогнав одну з цих груп, які запинились нижче, біля колиби, в місці, де починався довгий траверс, і можна було зрізати через "горбок" і ліс. Група "ламанулась" напряму, я ж ще раніше вирішив триматись маркування (хоча місцями ДУЖЕ хотілось "зрізати"...). До колиби ж ми вийшли одночасно. Взимку, якщо добре знаєш, можливо, і є сенс "зрізати". Влітку - дорога коротша, але - дороги власне там немає, треба йти буквально через ліс. Думаю, зусиль я затратив менше, хоча пройшов набагато більше. А часу ми витратили - однаково.

29.06.2007
Коло 6-ї ранку - підйом. Сніданок (як завжди, всухомятку), збори. Коло
7.00 - старт. Толком ще не виспався, ритм не зовсім рівний. На день заплановано - підйом на Говерлу, далі траверсами до ПІЧ, обсерваторія, г.Смотрич і ночівля або між Смотричем і Дзембронею, або біля устя Бистреця.
8.16 - вершина України. Я - перший за сьогодні тут! і повно битого скла... помірно - сміття. Короткий відпочинок. Тут закінчується 15-й маршрут, і починається 14-й - Піп-Іван 19 км. Маркування не міняється. Цих 19 км треба сьогодні пройти... Один раз вже ходив, і це мені вдавалось, хоч на ПІЧ і не заходив. На цей раз в мене тільки 500 метрів набору висоти й трохи більше години ходу та 2 години фори безпосередньо "до" цих 19 км, і відразу запланований траверс.
9.13 Брескул, 1911 м.н.р.м. Пожижевська - 1км, 0:35; Данціж 1км, 1:10.
10.26 Несамовите. Біля озера - десятки наметів купками і окремо, галявище зі сміттям... купатись не хочеться, і з хребтика не спускаюсь. Відпочинок, щось можна погризти (курагу?).
11.17 - продовжую ходу, від озера
12.12 вказівник Говерла 8.? км, Бребенескул 2.1 км, 0:50; ПІЧ 10.4 км; 4:00 год.
14.14 струмок, стовпчик
14.23 вказівник Піп-Іван 6.8, 2:40; Дземброня 2.3, 0:55; Бребенескул 1.5, 0:35; Г.Томнатник 3.6, 1:25
15.07 вказівник Піп-Іван 2.3 км, 0:45 год.; Смотрич 2км, 0:35; Дземброня 2.3, 0:45; Говерла 17.7, 6:45.
16.19 руїни покинутої обсерваторії, г.Піп-Іван, 2007 м.н.р.м., N48о2'49.8 E24о37'39"
Якщо б не така кількість людей - мені б тут, можливо, сподобалось... а натовпи мені не подобаються. І сміття не подобається. Хоча упаковка з-під майонезу підказала, чого мені не вистачало...
Перекус, відпочинок, телефон...
17.09 - початок спуску з ПІЧ, заодно й початок фінальної частини. Перед тим ще були вагання, на яку сторону податись - на Вухатий камінь (дороги не знаю, і не уявляю), на Богдан (неблизько, дороги не знаю, але уявляю і маю паперову і електронну карти) чи все-таки на Смотрич, а звідти вже пройденим маршрутом. Хоча спокуса змінити нитку була велика, пішов на Смотрич. Дорогу уявляв, і вказівник допомагав. Як потрапити з ПІЧ на Смотрич - я не знав, це була єдина ділянка запланованого маршруту, якої я ще не проходив. Все було ОК, поки не перейшов перемичку, і стежка роздвоїлась - наліво на пологу вершину з кумедними каменями, і направо на більш круту вершину, спуску з якої не було видно. І тут я вперше для орієнтування скористався GPS, де в мене була забита точка з попереднього відвідання Смотрича, на початку травня. Прилад сказав - направо! Хм, я повірив, і за трохи переконався, що прилад не помилився.
18.50 на Смотрич вирішую не підніматись, траверсую на спуск (до вершини - 150м по горизонталі). Вперше потрапляю в хмару. Але ненадовго. Йду майже по хребтику. Вітер - стійкий з правого боку, а хмарка так само впевнено рахується зліва. Потрапляє на хребтик і розвівається, зникає. Прикольно.
20.35 з молоком і сиром йду від колиби. Чабан пообіцяв, що сир можу возити хоч тиждень - він підкопчений. Третю частину молока (ще теплого) випив відразу в сироварні. Ще третину - на подвір'ї. Решту - по дорозі. Стало цікаво, чи не прийде "Швидка Настя" :). Не прийшла. На колибі - напис, який повідомляє, що в чабана можна купити сир, сметану, молоко, бринзу. 5-го травня цього листка ще не було. Та й ні чабана, ні худоби ще не було - місцями ще лежав сніг.
Спуск (повернення до "постійних" людей) завершено. Треба обрати місце для ночівлі. Непогано й тут, але - краще бути ближче до автобуса зранку... але перепочинок не завадить ;)
21.55 початок еколого-пізнавальної туристичної стежки "Дземброня-Піп-Іван". вірніше, в цей час я вже в селі, де дорога повертає на цю стежку. Маю "приємного" попутника - місцевого, під 40 років, під 40 "градусів". Йому дуже не подобаються люди, які не вживають пива, навіть коли їх пригощають, не вживають тютюну, навіть коли їх пригощають, а особливо туристи, котрі ходять поодинці. Тому що ... туристи ліс перетворили на ... туалети. А гуцули (місцеві, цебто) значить, не ходять в ліс збирати ягоди-гриби, а якщо навіть ходять, то ВСЕ приносять додому (навіть те, що прийнято при потребі залишати в гостях). Але, мабуть, не всі гуцули такі. Принаймні, наступний же його односельчанин гукнув до нього і відволік його увагу на себе. Що цікаво, "сорокаградусний" з пивом перед тим, як напрошуватись мені в попутники, допомагав щось односельчанці, яка робила вечерю для відпочивальнків, автомобілі яких і стояли неподалік (волинські, київські номера - явно не місцеві).
Але дорога рівна, не жарко, видимості достатньо - швидкість тримається нормальна.
22.48 - поворот на Дземброню від Черемоша (потік Дземброня впадає в Чорний Черемош).
23.32 - зупиняюсь на ночівлю. Зважаючи на те, що пару раз вже поривався накрапати дощИк, ставлю намета. Вперше в сольній мандрівці!!! Вечеряти не хочеться... Зважаючи на те, що тривалих переходів більше не передбачається, їсти не заставляю. Та й випитих півтори літри парного молока - непоганий був підвечірок!
Будильник - на четверту ранку. Зі слів чабана, автобус з Дземброні не то в 5.30, не то в 4.30...

30.06.2007
Підйом - о 5-й.
Хоча дощу не було, але все навкруги - мокре. Зверху на наметі - або дуже рясна роса, або сліди дощу; зсередини - конденсат. Ледве не годину часу забирають збори. Не надто приємно знімати й складати мокрий холодний намет. Ще треба поснідати. Поруч знаходжу смачні-смачнющі суниці. Але дуже мало :(
6.09 виходжу. Тепер, при деннному світлі, можу роздивитись Черемош. Води мало, місцями дуже мало - на катамарані не покатаєшся. Змінилася течія. Тепер добре видно глибші місця, русло основної течії. Хоча краще коли води багато, і можна пройти будь-де (ну, звісно, зважаючи на камінці).
7.17 пам'ятник в Краснику - частенько тут завершувався етап сплаву через Гук і Гучок.
07.49 міст через Черемош. мабуть, останній такий перед перехрестям в Ільцях. Тут і сідаю за пару хвилин на автобус "Дземброня-Верховина", який за дві гривні і довіз мене в колишнє Жаб'є. Тут вже можна щось придбати пожувати, цивілізовано викинути накопичене в поході сміття в смітник.
8.25 - 10.55 бус-маршрутка "Верховина-Івано-Франківськ"
11.03 - 14.12 автобус "Яремча-Вінниця" з Франківська до Тернополя
14.15 - 15.32 бус-маршрутка "Тернопіль-Кременець"

1.7.2007
18.50 - 21.15 "Тернопіль-Ковель" з Кременця до Луцька. Мандрівка завершилась.

Нарахував 900 км різними видами транспорту (98,43грн.) і 58,3 км з наплічником за плечима. Отриманого задоволення від мандрівки ще не порахував :) Хоча, на жаль, не було (і не могло бути) відчуттів, як тоді, коли від Лазещини до Дземброні зустрів всього декілька груп, та й ті бачив в основному здалека (біля Несамовитого чи Бребенескула). Тоді було таке відчуття... ну таке відчуття... ну коли ти, гори, небо, природа, ... ну таке розчинення у Космосі Всесвіту... ех, та хіба ж це поясниш, чи розкажеш словами...

PS. фото... як завжди - Карпати повинні бути десь в районі грудної клітки, а не на папері...

Інші мандрівки в Карпати:
Карпатія-1 ...> (перша сольна мандрівка, Закарпаття, Лазещина-Говерла)
Карпатія-2 ...> (друга сольна мандрівка, Лазещина-Говерла-Чорногора-Дземброня)
Карпатія-3 ...> (Заросляк-Говерла-Заросляк)
Чорногора-2007-І ...> (Новорічно-Різдвяна казка, з ТК "Кристал" і ГК "Тернопіль")
Чорногора-2007-ІІ ...> (Сніг і сонце, похід з елементами альпсемінару й солярію на снігу від ТК "Кристал")
Головна сторінка ... а знайти мене можна тут: mailrid@mail.ru
Дата написання - 10.07.2007, дата створення цієї сторінки - 10.07.2007, дата останнього редагування - 10.07.2007 (C) rrid